Печать

Збагачувальні комбінати Єфремова або хто фінансує сепаратистів


2014-04-09 (08:49)

Сім’я Олександра Єфремова віджала дві гірничо-збагачувальні фабрики на Луганщині у структур Наталі Королевської та нового очільника Луганської міліції.

У голови фракції Партії регіонів Олександра Єфремова сталась неприємність. Днями Держфінмоніторинг заблокував його рахунки через підозру у фінансуванні тероризму.  Це, зрозуміло, викликало бурхливу реакцію відомого «регіонала»: «Ви можете розуміти, де я, і де терроризм…Там настільки всі прозоро, що будь-якій людині достатньо 10 хвилин, аби просто подивитися й зробити відповідні висновки».

Про фінансування тероризму (тобто проросійських мітингів у Луганську) говорити не будемо: такі зізнання добуваються на допитах учасників процесу. А от щодо фінансової прозорості, то тут фактів поступово стає більше.

Не будемо зараз згадувати про тендери, на яких сімейство Єфремова підняло понад 6 млрд. грн.держзамовлень чи про імперію його бізнес-партнера Едуарда Лозовського. Бо, виявилось, що не тендерами єдиними.

Кілька днів тому «Ділова столиця» виявила, що знаний «регіонал» отримав контроль над двома збагачувальними фабриками: «Слов’яносербською» і «Міусинською» (загальний річний оборот – 120 млн. грн.).

Зацікавшись, як це сталось, «Наші гроші» зафіксували стандартний алгоритм: в останні дні президентства Ющенка на фабрики накладали руку захланні «попередники». Але після приходу Януковича усе це добро магічним чином перекочовувало до сім’ї Єфремова. У кожному випадку, чи Ющенко, чи Янукович, держава виявлялась «в прольоті». А тепер деякі деталі.

Фабрика «Міусинська». Міліція з Єфремовим  

Відомо, що українські бізнесмени від влади більше люблять орендувати державне майно, аніж його купувати. Витрати – неспівмірно менші, а контроль такий самий. Так сталось і з «Міусинською». У розпал зміни президентів – 11 січня 2010 року – Фонд держмайна передав на 20 років фабрику орендарю – ТОВ «Донуголь-Альянс». Конкурсом це назвати було важко, оскільки претендент прийшов тільки один.

Державні ціни були гуманними – 25 000 грн. в місяць і оплата кредитних зобов’язань.

Із останніми, до речі, виникла судова історія, яка могла б зацікавити нинішніх правоохоронців. У контракті «Донуголь-Альянсу» із місцевим ФДМУ було зафіксовано, що орендар повинен оплатити 2 млн грн. заборгованості фабрики.

Однак минуло лише кілька місяців і раптово державний «Донбасантрацит», до якого належала фабрика, виявив, що боргів набагато більше – 14 мільйонів. Подав до суду і, зрозуміло, що безрезультатно: договір є договір. Так держава втратила 12 мільйонів на рівному місці, в обмін на 25 000 грн. щомісяця. Так що правоохоронці могли би поцікавитись у місцевих математиків способом їхнього мислення. Хоча, напевно, не поцікавляться.

Річ у тому, що за даними «ДС», ТОВ «Донуголь-Альянс», хоч і мало номінальних власників – Дмитра Борисенка, Олену Литвинову і Анатолія Югова – насправді входило в бізнес-орбіту Володимира Гуславського, який нещодавно очолив МВС в Луганській області. До цього він уже двічі був на цьому посту – у 2006-2007 і 2007-2010 рр.

Крім того, покерувати збагачувальною фабрикою «попередникам» вдалось недовго. Уже в 2011 році «Донуголь-Альянс» переписали на нового власника -  зірку із тендерної корони сімейства Єфремових – ТОВ «Індекспром». Співзасновницею останнього, нагадаємо,  є невістка регіонала – Наталія Єфремова.

Згодом «Індекспром» поступився правом власності новоствореній ТОВ «Схід-вугілля груп», яке номінально належить кіпрській «Ізікепітл Консалтінг Лімітед». Але це мало кого може ввести в оману. Тим паче, що «Схід-вугілля груп» має спільний телефон і адресу із державною бюджетною установою «Луганський регіональний центр з інвестицій та розвитку» зі структури Держінвестицій Владислава Каськіва. Від самого заснування у липні 2010 року і до 3 березня цього року Луганський центр з інвестицій очолював син нардепа – Ігор Єфремов.

Варто зауважити, що «справедливість» не далась Єфремову легко. Допомогли, так би мовити, обставини. На початку 2011 року, перед зміною засновників у «Донуголь-Альянсу» почалися проблеми із постачанням вугілля. «Донбасантрацит», до складу якого входить сім державних шахт, з якихось причин почав відвантажувати вугілля в іншу область, хоча на «Міусинській» переробка була дешевшою. В орендатора виник борг за три місяці по зарплаті.

Зате тільки власник змінився,  простоїв уже не було, а всі бізнес-процеси чудесним чином пішли на лад. Ну, і зараз успішно йдуть.

Фабрика «Слов’яносербська». Від Наташі до Саші

У цю фабрику «приватний бізнес» заходив важче, але подібним чином. У грудні 2009 року, 94% її майна за 1,27 млн грн. придбало ТОВ «Іфорас» з орбіти Наталі Королевської. Придбало, скажімо, так досить специфічно.

Дочекавшись перемоги Віктора Януковича, місцеві депутати у відкритому зверненні до нього викрили злочинну суть попередників:

«Кроме того, стало известно, что 21.12.2009 года недвижимое имущество предприятия было куплено ООО «Ифорас». Интересен тот факт, что частное предприятие «УкрБизнесКонсалтинг» по доверенности Государственной налоговой инспекции в Славяносербском районе от имени ГП «ГОФ «Славяносербская» выступило продавцом 94% недвижимого имущества фабрики за 1 млн. 273 тыс. гривен, при арестованном имуществе на сумму 8 млн. 137 тыс. гривен». 

Шкода, але далі прослідкувати, як переходила власність – важко. Місцеві депутати з якогось дива замовкли, більше не повертаючись до наболілої теми.

Натомість дані Єдиного реєстру судових рішень 2012 року зафіксували, що половиною майна фабрики «Слов’яносербська» почало володіти ТОВ «ГЗФ «Слов’яносербська». Засновником якого є той самий «Індекспром» Наталі Єфремової.

Так що схема «Робін Гуда» спрацювала в обох випадках. Правда, наполовину. Бо в багатих забрали, але бідним так і не роздали.

Ще одна відмінність – Робін Гуд на відміну від луганчан не ховав свого обличчя за балаклавою.

Слобожанські кіпріоти

Нагадаємо, що орендар «Міусинської» – ТОВ «Схід-вугілля груп» – формально належить кіпрській «Ізікепітл Консалтінг Лімітед».  І цікаво, що цих «кіпріотів» стає все більше на слобожанському ландшафті.

Фірми Єфремова із відомої адреси –Луганськ, вул. Краснодонська, будинок 7 Г – почали масово переходити в кіпрське підданство. Так вже сталось із ТОВ «Юніон Трейд Груп»  і  ТОВ «Грін-Медіа».

Зрозуміти це цілком можна. Річ у тому, що найуспішніша тендерна група Луганщини не припиняє перемагати у державних конкурсах.

У березні цього року «Схід-вугілля груп» виграло свій тендер у ДП «Луганськвугілля» на 6.7 млн грн (оренда вантажних автомобілів). Старі фірми теж беруть своє сотнями мільйонів. Майдан-Майданом, а бізнес-бізнесом.

Зрештою, нам не шкода. Головне, щоб не було як на Кіпрі, маємо на увазі його розділеність між двома країнами. При чому нам однаково, хто там фінансував їхній сепаратизм.

________________________________________________

Олексій Шалайський, Ірина Шарпінська, «Наші Гроші»

Обсудить на Форуме

Хроника прошедших дней: 7-е Апреля и 6-е Апреля

 


Оригинал публикации на Эвридей: everyday.in.ua/?p=6515

Комментарии

Добавить новый

Ваше имя (ник):

Контактный e-mail (скрывается):

Ваш комментарий:

 | 


Введите текст с картинки в поле внизу: