Печать

Pro-test. Чому сьогодні прокуратура заправляє всім в країні, або Як Донецька міськрада за допомогою мiлiцiї "віддячила" жителям мiста.


2013-09-24 (10:08)

Слова автора збереженi в повному обсязi: Я розумію, що цей матеріал будуть читати працівники Донецької обласної прокуратури, тому хочу створити їм незручності і пишу українською. Усі читачі, що відкриють цей сайт, зрозуміють українську, а от Донецька обласна прокуратура повинна буде звернутися по словник. Я дуже цим задоволена. Нехай хоч перекладача викликають.

Отже, 20 вересня цього року я йшла до міськради на сесію, яка мала стати вирішальною у питанні захисту від забудови, яку мешканці називають не інакше, як дикунством, одного з центральних кварталів Донецька (Театральний). На місці спортивного майданчику фірма відвела собi земельну ділянку задля будови 4-поверхової адміністративної будівлі, а поруч на місці алеї збиралася будувати багатоповерхівку (18 поверхів) з житловими, адміністративними приміщеннями, кафе та паркінгом. Фірмі було байдуже, що виносити комунікації немає куди, що по нормах вписати те, що вони збираються будувати, просто неможливо (20 метрів від стін існуючих будинків перетворилися у проекті на 17, 15 та… 8м).

Минуло майже 5 років. Мешканці судилися з міськрадою. Нічого не виходило. Судові рішення, які приймались, – це просто перлина, яку ми надамо засобам масової інформації, якщо пан Лавринович ще хоч раз повідомить суспільству, що суди в нас працюють добре. Надамо з проханням особисто до пана Лавриновича пояснити, що саме доброго у рішеннях ВАСУ, якими легалізоване все те, що там є.

Так от ця фірма, якщо б почала будувати, знищила б усі міські комунікації, тому що таку маленьку дурницю як проїзд важкої техніки зараз взагалі ніхто не враховує. А проїздів там могло бути два – через фекальну каналізацію діаметром 1000 мм або через водовід діаметром 500 мм. Важка будівельна техніка просто розчавить комунікації, якщо дозволити почати будівництво. Але хто ж про це думав! Виявилось, що міськрада.

На сесію 20 вересня було винесене питання про непродовження договорів оренди з фірмою-забудовником у цьому кварталі.

Мешканці кварталу у кількості десь 950 людей звернулись до Донецької міської ради з проханням не продовжувати договори оренди землі. Доречи, це ті самі землевідведення сумнозвісного 2008-2009, коли у законодавстві ввели норму, що через рік усю землю можна буде надавати у оренду лише на підставі конкурсів (аукціонів). Тоді за рік повідводили все. Був шалений тиск на міські ради та інстанції. Чого тільки не було. Зараз – розплата. Але міська рада винесла питання на сесію.

Деякі мешканці Театрального вирішили прийти до міськради, щоб дізнатись першими, чи проголосували депутати за це рішення. Я можу їх зрозуміти: сидіти вдома та чекати, коли тобі хтось щось повідомить, або прийти ближче до міської ради, дочекатись, поки люди почнуть виходити, та дізнатись, що прийняли. Коли це стосується тебе особисто, твого комфорту, твоєї власності, можна й прийти.

Назбиралось трішки більш ніж 100 людей. Щоб їх не переплутали з мітингувальниками (біля міської ради часто мітингують під час сесії), люди взяли з собою пов’язки «Театральний», хтось просто на папері написав «Театральний». Це теж нормально, тому що ніхто не бажав випадково зіграти роль частини натовпу під якимись гаслами, якщо під міськрадою буде мітинг. Але те, що почалось потім, - це просто дикунська вистава «Світ навиворіт».

Нащастя біля міськради у цей день не було мітингів. Люди стояли подалі від входу, ні до кого не звертались. Як мені розповіли ті, хто був при цьому присутній, з міськради вийшли секретар С. Богачов та головний по зв’язкам з громадськістю М. Ровинський. Богачов дуже культурно спитав, чому стоять люди, люди пояснили, що чекають на рішення міської ради. Богачов запевнив, що дійсно таке рішення є, буде винесене на голосування. Люди подякували і сказали, що будуть чекати. А от Максим Ровинський чомусь почав вимагати піти та написати заяву про проведення заходу. Люди пояснили, що це не мітинг і не збори і йти та щось писати відмовились. Сама я зустріла Ровинського у вестибюлі міської ради. Він пояснював мені, що потрібно, щоб хтось пішов та написав заяву, тому що захід буде незаконним. Я кажу: «Який захід? Люди ж рішення чекають». А Ровинський мені – потрібно написати заяву, тому що вони зібралися.

Мені стало ніякого. Я просто ще раз переконалась, що усю юридичну систему в нашій країні потрібно розпускати або переатестовувати, тому що вона не виконує своїх функцій. Що таке «Громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування» (стаття 39 Конституції України)? Це норма, яка передбачає, що про мітинги, збори, походи та демонстрації потрібно повідомляти органи влади. Для чого? Для того, щоб влада могла таким чином організувати громадський порядок, щоб і мітинг надати можливість провести і іншим людям на вулиці не заважати. Але є ж юридичні терміни, значення слів, шановні! Мітинг – це такий громадський захід, на якому люди збираються разом та висловлюють свою спільну думку зі зверненням до когось. Збори – це такий громадський захід, на якому люди збираються, щось обговорюють та приймають якесь спільне рішення. Тому і збори. Особисте рішення кожен окремо може прийняти, а от збори – це обговорення та прийняття рішення або плану СПІЛЬНИХ дій. Похід – це коли люди кудись йдуть. Для цього юристом не потрібно бути, щоб зрозуміти значення слова. А демонстрація – це коли люди щось демонструють, якусь думку висловлюють гаслами, плакатами, лозунгами. І от для організації всього цього дійсно за нормою Конституції потрібно подавати заявку. Але навіщо її подавати, коли люди стоять під міською радою без гасел, мовчечки, нікуди не йдуть, нічого не демонструють та чекають на рішення депутатів, щоб дізнатись, чи прийняте, та піти додому?

Ровинський закинув, що в них стрічки «Театральний» та плакати (це він мав на увазі папірець А4 з написом «Театральний»). Я пояснила, що це теж саме, що й значки, тобто предмети особистого туалету кожного. Якщо зберуться та будуть стояти мовчки або про щось спілкуватись між собою двадцять людей зі значком «Я - донеччанин» - це масовий захід? Але хтось викликав міліцію на площу перед міською радою. Міліція прийшла у кількості більш десяти.

Тим часом сесія вже почалась. Чомусь на сесії на цей раз був присутній не прокурор міста Донецька Сагунов, а його перший заступник Ледяйкін. Під час затвердження повістки він взяв слово та сказав таке, що в нас аж перехопило подих. Перший заступник прокурора міста Донецька Ледяйкін просив зняти з розгляду сесії Донецької міської ради одне з питань щодо тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності і аргументував це тим, що до прокуратури м. Донецька надійшла скарга якоїсь громадянки, яка пов’язана комерційними відносинами з тією громадянкою, щодо споруди якої зараз будуть голосувати, тому поки прокуратура скаргу не вирішить, просить питання не розглядати. «Ви все пояснили?» - запитав мер. «Так» - відповів Ледяйкін. Але у залі хтось тихенько, але щоб усі чули, сказав: «Ні. Скільки коштувало, не сказав». Тиша. Депутати зняли питання з розгляду. Я після сесії вирішила перевірити, чи правильно я зрозуміла те, що відбулося, та перечитала закон України «Про прокуратуру».

Стаття 19 закону – «Предмет нагляду за додержанням і застосуванням законів». Дійсно, прокурори здійснюють нагляд за відповідністю «актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, вимогам Конституції України та чинним законам». Але ж для того сесія мала проголосувати спочатку, а потім прокурор мав право реагувати. А це що таке? Згідно того ж закону «Про прокуратуру» прокурори не мають права входити до комітетів та комісій органів місцевого самоврядування, де обговорюються у тому числі й проекти рішень, тобто не мають права впливати на процес обговорення рішень та винесення їх на сесії, а повинні реагувати вже тільки на прийняті та чинні рішення за фактом. Згідно ст. 20 того ж закону повноваження прокурора - «При виявленні порушень закону прокурор у межах своєї компетенції має право: 1) вносити подання; 2) у встановленому  законом  порядку ініціювати притягнення особи до дисциплінарної, адміністративної відповідальності, складати  протокол про адміністративне правопорушення та починати досудове розслідування; 3) звертатися до суду в передбачених законом випадках». Що ще? А більш нічого. А перший заступник прокурора м. Донецька Ледяйкін що на сесії міської раді пояснив? Що порушення ще не виявлене, перевірку провести ще не встигли, але питання просить зняти, тому що коли перевірку проведуть (коли вони її проведуть?), може буде порушення виявлене.

Цікаво? Атож. Це й є ті самі незаконні дії прокурора, які мають назву «перевищення влади та службових повноважень», тобто коли посадова особа діє у незаконний спосіб. Це саме те, за що сидить Юлія Володимирівна (Тимошенко) та сидів Юрій Віталійович (Луценко). Їм неможна. А Ледяйкіну? Що ще, окрім ЗУ «Про прокуратуру» порушив Ледяйкін? «Регламент Донецької міської ради» та ст. 20 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», в якої чітко вказано, що державний контроль за діяльністю органів і посадових осіб місцевого самоврядування «не повинен призводити до втручання органів державної влади чи їх посадових осіб у здійснення органами місцевого самоврядування наданих їм власних повноважень». А що ми бачили? Втручання. Депутатів просили зняти з розгляду питання, яке вони вже обговорили на депутатській комісії, вирішили винести на голосування. Прокурор мав право лише письмово (подання) реагувати на вже проголосоване рішення, підписане мером. І закон не надавав права прокурору звертатись усно: «Депутати, не голосуйте».

Тобто, ми спостерігали за процесом втручання посадової особи прокуратури (першого заступника прокурора м. Донецька Ледяйкіна) в роботу органу місцевого самоврядування. І потім країна не розуміє, як же ж так сталося, що прокуратура керує усім? А так і сталося. А тим часом міліція намагалася навести «порядок» на площі перед міською радою.

Як потім мені розповіли мешканці Театрального, до них підійшли десять міліціонерів і почали розпитувати, хто, що, як прізвище, який номер телефону у голови ініціативної групи (Легостаєва Л.К). На питання: «А хто Ви, звідки, покажіть посвідчення» міліціонери відповіли: «Потім». Далі уся група міліції перейшла у бік до фонтану та почала фотографувати людей та знімати на їх відео. Коли я вийшла вже на площу перед міськрадою (рішення було прийняте депутатами), тільки три міліціонери стояли поодаль та щось намагались написати на папірці, який поклали на бетонну тумбу. Я підійшла та запитала: «Що сталося? Чи потрібна допомога?». Один з міліціонерів відповів: «Так. А що тут відбувалося?». Я пояснила ще раз, що люди чекали рішення депутатів, а зараз дізналися, що воно проголосоване, і розходяться. Тим, хто задавав їм питання, люди дійсно відповідали, що особисто підтримують міську раду, але це були відповіді на особисті запитання тих, хто підходів, а не повідомлення всьому світу, що вони підтримують міську раду, тобто не мітинг. Міліціонер подивився на мене здивовано, мовив «Ясно. Дякую», порвав папірець, на якому було написано лише шапку, і ми сказали одне одному: «На все добре». На той час на площі перед міською радою вже не залишилось нікого.

Отака дивна історія сталася у минулу п’ятницю у нашому місті. Люди самі, кожен за власним бажанням прийшли під міську раду чекати на рішення депутатів, при чому вони кожен особисто підтримували міську раду, мера, були щасливі від того, що місцева влада діє на їх захист. І от якась гидота з переляку викликала міліцію. Що це? Нерозуміння законів? Перебування у якоїсь іншої реальності чи віра у те, що раз прийшли, то незгодні з чимось, тому що раз Ви самі не запрошували, то прийти на підтримку ніхто б не спромігся? Щось ж це за ставлення до себе, шановні депутати та чиновники міської ради? Що за невіра у свої сили, у те, що Ви робите? Звідки впевненість, що ваші рішення нікому не цікаві, та у те, що усі люди – це невиховані істоти, які вміють тільки паплюжити щось? І до чого ми дійдемо з такою Вашою самооцінкою, яка дозволяє прокурорам Ледяйкіним знімати питання з сесій без будь-яких законних підстав? Ми хочемо пишатись Вами. Незважаючи на виклики, Ви таки дуже добре піклуєтесь про наше місто. Почніть поважати себе. Ви варті того.

_________________________________

З повагою, Наталя КАШКЕВИЧ («Спілка будівельників Донбасу») для сайту Pro-Test
Оригинал публикации на Эвридей: everyday.in.ua/?p=5214

Комментарии

Добавить новый

Ваше имя (ник):

Контактный e-mail (скрывается):

Ваш комментарий:

 | 


Введите текст с картинки в поле внизу: