Печать

Дмитро Калинчук. 2012 Рік облому


2013-01-04 (01:08)

Гарно коли минаючий рік можна згадати добром. З 2012-м роком так не вийде – він став періодом глибоких розчарувань та зламаних сподівань, простіше кажучи – обломів. Обламувалися всі – і влада, і опозиція, і пересічні громадяни, і країни-сусіди. Тож пригадаємо з чим ми прожили цей рік і в кому розчарувалися?

Перше розчарування усе ще поточного року випало на долю земельних латифундистів. На початку року правляча Партія Регіонів здійснила спробу нашвидкуруч протягнути крізь Верховну Раду закон про ринок земель, але спіймала облизня. Збурений галас здійняли і фермери (яким просто нема за що викупати землю), і власники паїв (перед якими у весь зріст постала загроза позбавлення свого паю за пляшку горілки під автоматом рекетира), і опозиційні депутати (у них робота така). Нічого не попишеш – впровадити ринок земель у країні де не працюють закони і де проти ринку виступають 43% громадян (проти 39% - за), неможливо. Тож доводиться нинішнім українським аграрним баронам володіти землею як і раніше – на правах оренди.

Другим розчаруванням посмакували українські імпортери сиру – 7 лютого Російська Федерація заборонила до себе імпорт продукції зразу чотирьох українських виробників. Ситуація набула такої гостроти, що голова Роспотребнадзору відмовлявся приймати українського міністра АПК, прем’єр України Микола Азаров звинуватив голову Роспотребнадзору в створенні загороджувальних заходів з політичних мотивів, а Україна заборонила імпорт м'ясо-молочної продукції з Білорусі. Аж нарешті 3 квітня російська делегація заявила що не знайшла в українських сирах жодних слідів пальмової олії. В тому, що справа не в якості сиру, а в піарі перед виборами президента РФ, експерти казали від самого початку «сирної війни». А українські експортери вкотре переконалися – торгуючи з Росією, треба готуватися до численних проблем. «Умом Расію нє панять».

Наступний облом всім українцям без винятку подарувала Європа. Попри всі очікування жорсткої реакції керівництва ЄС на політичні репресії в Україні (тільки наївний може повірити, що суди над Юлією Тимошенко і Юрієм Луценко мають суто кримінальну складову), Європа нюнить, бухтить, але якихось конкретних заходів проти політиків-регіоналів не впроваджує. Пов’язано це не в останню чергу з проблемами на ринку самої Європи. Наразі – експерти очікують рецесії (тобто падіння) економіки у 17 країнах Єврозони, і оцінюють шанси на розпад ЄС на рівні 53,5%. У минулому році на країни ЄС припало на 27,1 млдр доларів всього завезеного до України імпорту і ще 2,6 млрд долларів – на США. Разом – 36% від усього українського імпорту, за умови що найбільша позиція ($ 30 млрд) це мінеральні продукти, фактично – нафта й газ з Росії. Коли на кону такі гроші, а в економіках ураган – українцям на допомогу Європи сподіватися марно.

Ще один грандіозний облом довелося пережити україномовним і просто патріотично налаштованим громадянам. Напередодні виборів до Верховної Ради правляча партія заявила про намір прийняти закон «Про Засади мовної політики» від депутатів Колесніченка та Ківалова, названого за це Законом Ка-Ка. Початок надихав на щасливу розв’язку – бійка у Верховній Раді ненадовго призупинила прийняття закону. Що сталося далі – наразі загадка природи. Версію про те що в останній момент депутати від парламентської опозиції не знали коли буде голосуватися закон, можна не приймати на віру – мої колишні колеги-журналісти були там в той момент і все чудово знали. Тож всі подальші виправдання опозиції виглядали щонайменше наївно. Проте нема добра без лиха. Після впровадження цього закону ситуація в освіті в регіонах де російську об’явили регіональною, наразі принципово не змінилася. Натомість російська мова з мови міжнаціонального спілкування (за законом прийнятим ще Верховною Радою УРСР) на території всієї України, була розжалувана в регіональні в обмеженій кількості регіонів. Що зразу ж привело до збурення широких мас українофобів.

Взагалі українофобам у 2012 році просто тотально не везло. Спершу – їхні маси загнали в ступор мітинги у Москві та волання російського керівництва про «помаранчевий сценарій» у Білокам’яній. Потім російське керівництво підписало угоду, згідно якої острів Тузла був визнаний українською територією. Складно уявити розчарування прихильників Москви – якщо Тузла – українська, то про Крим уже якось і питися незручно. Вони правда щось там патякали про «право ключа», що лишилося у Москви, але реальність наразі така що єдиний судоходний фарватер біля Керченської коси проходить між косою і островом Тузла – по українській території. І аби його заблокувати – достатньо аби там аварійно зупинилося одне вантажне судно. Не даремно Путін на підписання цього документу спізнився аж на 4 години з заїздом до байкарів. Скільки б миші плакали, але кактус зжерти їм довелося.

Але найбільшим обломом для широких мас українофобів безперечно став результат здобутий на виборах до ВР ВО «Свободою». Хоча подія ця стала цілком закономірною. Українофобам варто було б знати – вправляючись роками у приниженні нації, яка складає в цій країні більшість, рано чи пізно отримаєш в парламенті радикалів. І якщо ВО «Свобода» таки не виправдає сподівань своїх виборців – її місце з легкістю займе інша, набагато більш радикальна організація. Святе місце – пусте не буває.

Проте найбільший облом у поточному році безперечно отримали пересічні громадяни. За підсумками року офіційний початковий дефіцит держбюджету у 8 мрлр грн. виріс до 38 млрд грн. При цьому уряд постійно забуває про іще 12 млрд. грн. дефіциту Пенсійного фонду, про біля 40 млрд неповернутого ПДВ, про 70 млрд державних гарантій (наприклад – Нафтогазу України) та інші бюджетні дірки. Ситуація по співпраці з міжнародними фінансовими установами наразі у тупику – у них і для Греції грошей нема, не те що для України. А у Росії просити – справа марна, вона і так програє один європейський суд за іншим в наслідок чого змушена знижувати ціни на газ, у наслідок чого виручка Газпрому уже бахнулася на 34% проти року попереднього. І це – при боргах Росії у $ 539 млрд на початок поточного року.

В таких умовах не дивно що прямий та гарантований державний борг України уже наближається до 600 млрд грн., а також зростає негативне сальдо зовнішньої торгівлі – за 9 місяців 2012 р - $11,5 млрд, проти $14,5 млрд. у минулому році.

А тепер пригадайте що сталося з людиною яка показала такі «дивовижні» результати вітчизняної економіки? Її призначили прем’єр-міністром знову. Мабуть більшого облому українці ще не переживали.

У Новий рік не хочеться думати про обломи. Не хочеться із сумом усвідомлювати що ця влада лишатиметься у нас іще не один рік. Не хочеться доходити висновку, що для виправлення всіх її досягнень країні швидше за все знадобиться багаторівнева санація з елементами повномірної диктатури. Не кортить згадувати, що наступний рік швидше за все не принесе ніяких суттєвих перемін.

Корить просто випити за те аби наші обломи лишилися в році старому, а їхні – перекочували до Нового.

Дмитро Калинчук для: Durdom.in.ua


Оригинал публикации на Эвридей: everyday.in.ua/?p=4053

Комментарии

Автор: Trevion   2016-05-29 (17:59)

> It also turns out he could pass too! Russell averaged over 4 dimes a game for his ca7#&r.Thatee821r;s less impressive if you adjust to per/minute and for pace.

Добавить новый

Ваше имя (ник):

Контактный e-mail (скрывается):

Ваш комментарий:

 | 


Введите текст с картинки в поле внизу: